Давно хотів її перечитати, і от випала нагода. Доньці С. книжка дуже зайшла.
Тож на її замовлення я її читав і перед сном, і рано-вранці, вона її носила в садок (і там переконала виховательку, що треба всім почитати).
Братиків Кролика та Лиса я пам'ятаю з дитинства (і мама пригадує їх ще зі своїх дитячих часів), класно, коли до нової, добре проілюстрованої книжки додається тяглість.

Але окремо-преокремо хочеться подякувати команді, яка працювала над виданням, за український текст. Переклад жвавий, яскравий, з купою української ідіоматики, але це виглядає — кумедно, природно і легко, в характері персонажів. Так що перекладачеві, редакторам і коректорці низький уклін!
Ми, може, не зможемо говорити такою українською, але діти наші зможуть.