Мені здавалось, я вийшов з віку, коли читають Кінга. Але цю книжку я вирішив почитати, по-перше, щоби розслабитись, і через її належність до дивного жанру книжок про письмо по-друге.
Це досить специфічна література - важко зустріти автора, який буде відверто завдячувати своєму успіху подібним книжкам чи курсам. Однак навіть про курси і школи у Кінга знайшлось пару влучних слів.
Чим далі я читав, тим більше мені подобалось.
Ця книжка відрізняється від подібних нарочитою суб'єктивністю. Кінг говорить від себе і дуже багато про себе. Як на мене, перша, біографічна частина може бути цікава більше фан-клубу. З неї можна зробити кілька висновків про самого Кінга і джерела деяких його романів. Він працював у пральні.
Але не тільки. В другій частині і далі більше Кінга - викладача англійської. І це цікаво.

Можу порекомендувати майже всім знайомим гуманітаріям, кого не верне від белетристики.
Хочу, як буде нагода, перечитати англійською.