кінець. зрештою, все зводиться до масакри. а чого очікувати? це ж історія про школу вбивць. розв'язка цікава, хоч і закономірна.

ледь не вся вигадана частина нагадує вправи з конструювання сюжету. важливо, що при цьому сюжет забезпечує читання. діалоги про музику 80-х, сценки в магазині коміксів, які виглядають «справжніше», самі по собі не виглядали б аж такими.

сподіваюсь, що останні слова Саї були осмисленими.